Розмова

                  Игорь Жук

                        З фільму "Симон Петлюра"

– Хлопці, чи чули, як сурма по нас голосила? –
Сила ворожа закрила до волі нам шлях...
– Пане хорунжий, якби ж то була просто сила –
Ми б тую силу давно вже тримали в руках!..

– Плакали верби над долею нашою злою;
Тільки й було того щастя – на мент, на ковток...
– Пане хорунжий, ми йшли ненамарне до бою –
Щось таки, бачите, виросло з наших кісток!

– Щось таки виросло, кажете... Так, правда ваша;
Але ж дивіться, як глушить те зілля осот!..
– Пане хорунжий, то коникам завтрашнім паша –
А хто на коників сяде – досягне висот!

– Хлопці, то що ж вам – не шкода й життя молодого? –
Ваші кохані вже правнуків няньчать своїх!..
– Пане Симоне, ми з тим нині ближче до Бога,
Щоб не за себе молитись Йому, а за них...

– Що ж, Україні не вік вікувати сумною! –
Ми ще народимось в наших онуках не раз!.. –
Хлопці, я дякую вам, що були ви зі мною;
Хлопці, я дякую долі, що був біля вас!

30.06.93