Автор Лазарев-криворожский Александр
|
СЕРЕД ОСЕНІ
Вірші Антоніни Корінь, Олександра Лазарєва
Пісня в серденько так і проситься, наче квітка з роси ожива.
Не присплю її до схід-сонечка, і потому вона не засне.
Пісне-доленько, мати й мачухо, ти і грієш, і студиш мене.
ПРИСПІВ:
Бережіть пісні, ніжні проліски. Кожна квіточка - наче дитя.
Серед осені, серед осені не буває весні вороття.
Тільки пісня та серед осені знов у весну мене поверта:
Пісня батькова в серце проситься
і, мов квіточка, в нім розквіта.
Батьку-батечку, чом так рано ти кинув плуг і не ходиш у ліс?
І навіщо ж ти під медалями
стільки ран із війни нам приніс?
А чи зле тобі, а чи боляче, як би горе тебе не пекло -
Ти сідав і співав під хатиною. Так співав, що німіло село!
ПРИСПІВ.
Пісня батькова облетіла світ і упала на землю, як сніг,
Бо упав солдат і затих навік, тільки пісню покинув для всіх.
І тепер вона, наче квіточка, пробиває у світі свій шлях...
Серед осені, серед осені розквітає у всіх на устах.
ПРИСПІВ
Кіровоград–Долинська 3.12.2004
|