СПОРИШІ
слова Наталки Коцюк, Олександра Лазарєва
Спориші, спориші, кучеряві мої і вихрасті,
Я до вас пригорнусь, спраглу душу свою прихилю.
Поведіть мене в світ, де дзвенить, розливається щастя,
Де я можу сховатись від болю, журби і жалю.
ПРИСПІВ:
Спориші, спориші, заведіть мене в зоряні роси,
Хай над шляхом чумацьким співають всю ніч солов’ї.
Спориші, спориші, оросіть мої ніженьки босі,
І купальська зоря хай освятить надії мої.
Поведіть мене в світ, де є друзі, близькі і надійні,
Де є рідна душа, теплий погляд і радісний сміх,
Де купається літо в ласкавого сонця промінні
І блакиті небес, як пісень, вистачає на всіх.
ПРИСПІВ.
Спориші, спориші, приласкайте мене в ніжнім листі,
Тугу й смуток мої ви розвійте по вітру, мов дим.
А рубінові роси, прозорі й дзвінкі, як намисто,
Спраглу душу хай зцілять нектаром своїм молодим.
ПРИСПІВ.
22.11.2008 Кривий Ріг - Добровеличківка
|
