Олександр Лазарєв
БУЙНИЙ ВІТЕР
Присвячується Віннік Миколі
Уже листочки обсипає добре літо,
Уже нахмарились погідні небеса,
А я не знаю, що робить, куди подітись,
Для кого жить, коли лишився в хаті сам.
ПРИСПІВ:
Буйний вітре-козаче!
Ти кмітливий на вдачу.
Не гуляй в чистім полі,
А знайди мою Долю,
Бо в холодній хатині,
Без сім’ї, на чужині,
Без турбот і надії
Я один... посивію.
Прожив піввіку на землі, пожив доволі.
Плекав надії, все тягнувся, будував.
Нічим ніколи не гнівив зрадливу Долю,
А навпаки – її кохав і шанував.
ПРИСПІВ:
Творив добро, годив цілому світу.
Робив, як раб, ночей не досипав...
Та де ж тепер мої хороші діти?
Де те добро і та, яку кохав?
ПРИСПІВ.
Вона забулися про мене - я то знаю:
Чим перед нею я так тяжко завинив?
Чому не йде, чому не дорікає,
Що я в цім світі лиш для себе тільки жив?
ПРИСПІВ.
Вона прийде... а врешті – будь, що буде.
Я терпеливий, знаю лиш одно:
Що б там про мене не вигадували люди,
Поки є час - спішу творить добро!
ПРИСПІВ.
7.08.2001 Долинська
|