Автор Лазарев-криворожский Александр
|
ОСІННІЙ ПОЦІЛУНОК
Вірші Валентини Кондратенко, Олександра Лазарєва
Це просто диво увірвалося до хати:
Осінній бал – і я на ньому твій партнер!
Себе не в змозі я від тебе відірвати.
Твої пісні й моїми стануть відтепер.
ПРИСПІВ:
Моя любов тебе чекала сотні років,
Моя Душа така незаймана була!
Поглянь у неї, в мою Душу, ненароком, -
Вона, як вишня, буйним цвітом розцвіла...
Ти зупинися, не лютуй, сліпий морозе,
І не малюй мені на скронях сивини:
Ген за горами гуркотять весняні грози,
Віщують нам п’янке повернення весни.
Твої слова – як те осіннє жовте листя
Пірнає в Душу зачаровану мою.
Осіння музо, за слова твої пречисті,
Тобі я серце свої вірне віддаю.
ПРИСПІВ.
Цілую руки і одну тебе кохаю.
Співай мені, тебе благаю і молю!
І хай з тобою нас навіки повінчає
Пісенна доля на осінньому балу.
26.12.2004 Долинська
|